МНИБ - Цитаты

зеркало: германия

	Украйнофильство въ ту пору было точно то самое, которое сегодня пропагують гг Барвинскій, Вахнянинъ и т. д при нравственной и матеріальной помощи польской шляхты и ея розличныхъ „махеровь" посѣщавшихъ когда-то университетъ въ Кіевѣ и вслѣдствіе участія въ польскомъ мятежѣ 1863 года переселившихся яко эмигранты въ Галичину. газета Галичaнин, в Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895 Его юбилей, смерть, автобiографiя i спис творiв, стр. 290 http://mnib.org.ua/zitaty/1/

	Наше національство зовсім уже не таке мирне. Послухайте, з якою ненавистю говорять іноді наші люди про Москалів, Поляків, Жидів, і подумайте, що б сталось з тими сусідами нашими на Украйiні, коли б удалось нашим національникам узяти уряд на Украйiні в своi руки. Яке б вони їм «обукрайiненє» приписали! Драгоманов, Чудацки думки..., в Годовая подборка Народа за 1891-ый год, стр. 141 http://mnib.org.ua/zitaty/2/

	Всі тепер у Галичині признають, що популярна література (найголовнійша на тепер для Галичини) мусить писатись народною мовою і між т. зв. москальофiлами є такі, що пишуть тією мовою навіть ліпше, ніж інші народовці. Драгоманов, Неполитичная политика., в Годовая подборка Народа за 1891-ый год, стр. 4 http://mnib.org.ua/zitaty/3/

	Римский католіцізм і унія з Римом зоставили по собі такі спомини між Украйінцями, що коли є віра найменше йім симпатична, то справді римский католіцизм, а надто унія. Драгоманов, Неполитичная политика., в Годовая подборка Народа за 1891-ый год, стр. 17 http://mnib.org.ua/zitaty/4/

	Знов скажемо: не добру прислугу зробить той Русин для Австріі, котрий буде ошукувати єі такими безосновними фантазіями, як украйінский сепаратизм. Драгоманов, Неполитичная политика., в Годовая подборка Народа за 1891-ый год, стр. 20 http://mnib.org.ua/zitaty/5/

	В усякім разі на Украйні, між найблизшими земляками Шевченка, тепер тілько сліпі не побачать, які нові пута викувано на ноги нашого народу в Галичині під фірмою украйінолюбства. Драгоманов, Неполитичная политика., в Годовая подборка Народа за 1891-ый год, стр. 42 http://mnib.org.ua/zitaty/6/

	Повна деконспірація провідників ОУН і їх самопевні публічні виступи та поява добровольців у рядах німецького війська потверджували переконання про домовлення ОУН з німцями. Кость Панькiвський, в Вiд держави до комiтету, стр. 34 http://mnib.org.ua/zitaty/7/

	Люди, що пробували ставити німців перед доконані факти, в наївній вірі, що вони „мусять погодитися", очевидно ще в більшій мірі застосували ту методу до українців. Кость Панькiвський, в Вiд держави до комiтету, стр. 43 http://mnib.org.ua/zitaty/8/

	Найяскравішим свідченням дійсного співвідношення народовських і москвофільських сил є статистика просвітніх організацій «Общества им. Качковського» та «Просвіти»: тоді як у 1876р. в Галичині першому підпорядковувалася 161 читальня, то другому - всього шість. Чорновол, Iван, в Польско-украiнська угода 1890-1894 рр., стр. 30 http://mnib.org.ua/zitaty/9/

	В Галичині були розповсюдждені терміни «Русь» і «руський», а назва «Україна» популярністю не користувалася. Тоді (в 1885 г.) В.Антонович запропонував об'єднати дві назви в одну, і таким чином з'явилася згодом дуже популярна формула «Русь-Україна». Чорновол, Iван, в Польско-украiнська угода 1890-1894 рр., стр. 52 http://mnib.org.ua/zitaty/10/

	Рано набравши охоти до читання, позбавлений дитячого товариства, вiдiрваний вiд грунту, я виростав серед мрiй i фантазiй, замкненим в собi вiдлюком. Михайло С. Грушевський., в Автобiографiя Михайла Грушевського з 1926 року., стр. 8 http://mnib.org.ua/zitaty/11/

	Але темперамент політика, переконаного в слушності своїх позицій, а також у тому, що історичне минуле лишається мертвим, якщо не пов'язати його зі завданнями сьогодення, не осмислити у світлі вимог сучасності, взяли гору над обережністю науковця, який зважує кожне слово й остерігається надто категоричних поглядів, щоб "хід науки" вже завтра не виявив їхньої хибності. Лев Р. Бiлас, характеризуя Вячеслава Липинского..., в Украiна на переломi. 1657-1659, стр. XXXIX http://mnib.org.ua/zitaty/12/

	Пригадаймо, що ще Аристотель вважав історію за щось протилежне науці, за свідчення про тих чи інших осіб або одноразові, неповторні події випадкового характеру, що не підлягають законам, і тому не можуть бути предметом наукового дослідження. Аристотель об истории как науке..., в Украiна на переломi. 1657-1659, стр. LVI http://mnib.org.ua/zitaty/13/

	На відміну від росіян, шо розвиток їхньої модерної літературної мови відбувся через влиття народніх мовних елементів в церковнослов'янські рамки, успадковані від попередньої доби, — батьки українського т.зв. "літературного відродження" свідомо сперли книжну мову виключно на розмовну бесіду сільського люду Подніпров'я. Вислідом цього було, м.ін те, що ми загубили вироблену в попередніх віках українську наукову термінологію (юридичну, політичну, богословсько-фiлософську), так що мало не до революції 1917 р. панувало навіть в "українофільських" колах переконання, що українська мова надається хіба шо для ліричної поезії, або для п'єс з народнього побуту, або для брошурок популяризаційного змісту, але не для поважної наукової чи публіцистичної продукції. Лисяк-Рудницькиы, в Iсторичнi есе, Том I, стр. 20-21 http://mnib.org.ua/zitaty/14/

	Но в настоящее время, по мнению монархистов, «Церковь потеряла всякую духовную силу и обратилась в бюрократическое духовное ведомство с диктатором в лице обер-прокурора Синода» Омельянчук, И.В., в Черносотенное движение на территории Украины (1904-1914 гг.), стр. 71 http://mnib.org.ua/zitaty/15/

	Як би галицька інтеліґенція з самого початку трималась мови свого народу, то сучасна галицька літературна мова булаб далеко ближчою до наддніпрянської, бо простий народ над Дністром говорить тою самою мовою, що й народ над Дніпром, мови якого надержуються наддніпрянські письменники. Вся сучасна галицька літературна мова, а ще більше розмовна інтеліґентна, далеко відійшла від своєї народньої мови, а тому й від наддніпрянської літературної і робить вражіння якоїсь мішанини українсько-московсько-польської мови, з великою домішкою інтернаціональних слів, і нагадує мову небіжчика дореформованого „Галичанина", при чім складня реченнів і наголоси — часто зовсім польські. Евгений Чикаленко, в Украiнська лiтературна мова й правопис, стр. 23-24 http://mnib.org.ua/zitaty/16/

	М.П. Драгоманов принадлежит к числу весьма почитаемых, но очень мало читаемых авторов на Украине. В еще большей степени это относится к России. Объясняется это среди других причин и тем, что многочисленные произведения Драгоманова не собраны, погребены в старых журналах и представляют библиографическую редкость... Д. Заславский, в М.П. Драгоманов Критико-биографический очерк., стр. 5 http://mnib.org.ua/zitaty/17/

	Грушевский - председатель рады. Украинский социалист-революционер. Прежде профессор Львовского университета. Старец, сотканный из страха и опасений, чья дряхлая фигура должна придать раде благородную ржавчину почтенного сената. Боязливо цепляется за германскую власть и обнаруживает мало симпатии к Австрии. генерал-майор австрийского ген.штаба Вальдштеттен, в Крах германской оккупации на Украине. (По документам оккупантов), стр. 116 http://mnib.org.ua/zitaty/18/

	Недостача народнiх пiсень про запорозцiв цього часу так уражала вчених украjiнцiв, шчо вони зважились поправити jiji пiсньами власного злогу, котрi вони печатали, jак мов би то мужицькi. Драгоманов, М.П., в Полiтичнi пiснi Украjiнського народу XVIII-XIX ст. Частина перша, роздiл першиj, стр. XXIV http://mnib.org.ua/zitaty/19/

МНИБ - http://mnib.malorus.org/
Малорусская Народная Историческая Библиотечка
МНИБ зарегестрирован в следующих каталогах