зеркало: германия   |
|
| ||||||
| Главная | Новости | Цитаты | |||
 | Украйнофильство въ ту пору было точно то самое, которое сегодня пропагують гг Барвинскій, Вахнянинъ и т. д при нравственной и матеріальной помощи польской шляхты и ея розличныхъ „махеровь" посѣщавшихъ когда-то университетъ въ Кіевѣ и вслѣдствіе участія въ польскомъ мятежѣ 1863 года переселившихся яко эмигранты въ Галичину. газета Галичaнин, в Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895 Его юбилей, смерть, автобiографiя i спис творiв, стр. 290 http://mnib.malorus.org/zitaty/1/ |
 | Наше національство зовсім уже не таке мирне. Послухайте, з якою ненавистю говорять іноді наші люди про Москалів, Поляків, Жидів, і подумайте, що б сталось з тими сусідами нашими на Украйiні, коли б удалось нашим національникам узяти уряд на Украйiні в своi руки. Яке б вони їм «обукрайiненє» приписали! Драгоманов, Чудацки думки..., в Годовая подборка Народа за 1891-ый год, стр. 141 http://mnib.malorus.org/zitaty/2/ |
| Всі тепер у Галичині признають, що популярна література (найголовнійша на тепер для Галичини) мусить писатись народною мовою і між т. зв. москальофiлами є такі, що пишуть тією мовою навіть ліпше, ніж інші народовці. Драгоманов, Неполитичная политика., в Годовая подборка Народа за 1891-ый год, стр. 4 http://mnib.malorus.org/zitaty/3/ |
| Римский католіцізм і унія з Римом зоставили по собі такі спомини між Украйінцями, що коли є віра найменше йім симпатична, то справді римский католіцизм, а надто унія. Драгоманов, Неполитичная политика., в Годовая подборка Народа за 1891-ый год, стр. 17 http://mnib.malorus.org/zitaty/4/ |
| Знов скажемо: не добру прислугу зробить той Русин для Австріі, котрий буде ошукувати єі такими безосновними фантазіями, як украйінский сепаратизм. Драгоманов, Неполитичная политика., в Годовая подборка Народа за 1891-ый год, стр. 20 http://mnib.malorus.org/zitaty/5/ |
| В усякім разі на Украйні, між найблизшими земляками Шевченка, тепер тілько сліпі не побачать, які нові пута викувано на ноги нашого народу в Галичині під фірмою украйінолюбства. Драгоманов, Неполитичная политика., в Годовая подборка Народа за 1891-ый год, стр. 42 http://mnib.malorus.org/zitaty/6/ |
 | Повна деконспірація провідників ОУН і їх самопевні публічні виступи та поява добровольців у рядах німецького війська потверджували переконання про домовлення ОУН з німцями. Кость Панькiвський, в Вiд держави до комiтету, стр. 34 http://mnib.malorus.org/zitaty/7/ |
| Люди, що пробували ставити німців перед доконані факти, в наївній вірі, що вони „мусять погодитися", очевидно ще в більшій мірі застосували ту методу до українців. Кость Панькiвський, в Вiд держави до комiтету, стр. 43 http://mnib.malorus.org/zitaty/8/ |
 | Найяскравішим свідченням дійсного співвідношення народовських і москвофільських сил є статистика просвітніх організацій «Общества им. Качковського» та «Просвіти»: тоді як у 1876р. в Галичині першому підпорядковувалася 161 читальня, то другому - всього шість. Чорновол, Iван, в Польско-украiнська угода 1890-1894 рр., стр. 30 http://mnib.malorus.org/zitaty/9/ |
| В Галичині були розповсюдждені терміни «Русь» і «руський», а назва «Україна» популярністю не користувалася. Тоді (в 1885 г.) В.Антонович запропонував об'єднати дві назви в одну, і таким чином з'явилася згодом дуже популярна формула «Русь-Україна». Чорновол, Iван, в Польско-украiнська угода 1890-1894 рр., стр. 52 http://mnib.malorus.org/zitaty/10/ |
| МНИБ - http://mnib.malorus.org/ Малорусская Народная Историческая Библиотечка МНИБ зарегестрирован в следующих каталогах |
|||
|
|
| ||
