| зеркало: германия |
|
| ||||||
| Главная | Новости | Цитаты | Рейтинг | ||
54    |
 |
Годовая подборка Народа за 1894-ый год Львов, 1894 г | |
| 297 стр., 14.20 Мб. | подробнее | подписаться | | ||
| первая | назад | ... 49 ... 98 ... 147 ... 196 ... 245 ... | 297 | ... | вперед | посл. |
елавяноФІлн, народники, українофіли і т. и. повигадували подібні Фрази та й думають, що вони сами хоч розуміють ix. Ми вже мали пригоду сказати, на основі етнографічних студій, що в нашому народі релігійно-обрядові думки і звичаі складаються з ріжних елементів: із старого політеізму, із манїхейско-бо- гумільского дуалізму, із православія, котре есть компроміс між грецко-жидівг- ским монотеїзмом філософів і пророків і популярним політеїзмом ріжних народів старого світа. Там-сям на сей конгломерат налягли думки і обряди римско- католицкі, магометанскі, талмудичні, про- тестантскі. Що тепер ми мусимо приг знати в сій мішанині за чисто народне? Скорше б усего спомини культа Йеруна і Волоса скотского бога! То почнімо ж реформу- нашого—церковного- житя,—скидаючи з него офіціальне православіє для такоі „чистоі народно-обрядової релігії" і не біймося гомеричного сміху навкру- ги^нас! Ми приближились до дуже важної справи, мабуть чи не важніщоі,. ніж сама справа толеранціі. По галицко-укра- їнскій чрессі можна бачити, що толеранція і навіть Фраза про те, що релігія єсть приватна річ, єсть одною із ширм, за котру ховаються власне клерикали, коли вони не сміють явно показати свій клерикалізм, або коли вони бояться ясної в таких справах думки, (див. напр. „Д?ло"). До одиії з таких категорій ми мусимо залічити і д. Сердешного, — хай вибачить він нам, бо він все таки вірує в народию ортодоксію І в якихсь попів, KOTpL6l^rO І під M0C=l- ковским урядом не одірвались од неі. В суті своїй толеранція і навіть Формула: релігія єсть річ приватна, опре- діля лишень впікшій бік справи, а не внутрішній, розділя сфери думки і віри і сФеру примусу державного, але не роз- ріша того, що ж людїм думати, чому вчитись? Ось через що в деяких сторонах римскі католики, вповаючи на силу своєї організації і богатство, зовсім нічого не мають проти поділу церкви і держави і навіть, як в Америці, зручно ним користуються. (Не так давно один звісний і в науці піп католицкий сказав мені отверто: ми стоїмо за вільність1 там, . де ми в меншостн, і за авторитет- там, де ми в більшости). А з другого боку і соціал-демократи, виставляючи прїн- ціп, що віра — річ приватна, не перестають ширити серед народом свої „матеріалістичні" думки. Словом: толеранція зовсім не значить індіФФерентїзм до того, чому навчати народ, чому навчають єго на вкруги. Доброди, котрі як д. Сердешний, в остатні часи говорили од імені украінских народолюбців, в суті сказали дуже мало, коли поставили своїм прїн- ціпом саму толераііцію. Варто було- б почути од них ix позітівні прінціпи в культурних справах. Ми не хотіли б ловити д. Сердешного на неясних словах, але не можемо не завважати єго поклонів перед ..пра- врславієм, яко чистою народно обрядовою-релігі«їО"У^^^еД™мн нотпгаит^икі зостались ій вірними і під московским урядом. Зоставивши навіть на боці справу церковної ієрархії, справу преважну, бо вона веде за собою думку про поділ людей на стани, по божій волі, — ми спитаємо д. Сердешного, чи згоджуєся він напр. на ту релігійно-обрядову науку, яку мусять нести в народ всякі православні попи, офіціальні і неофіціальні, — яких напр. на Украіні нема, але які єсть напр. у великоруских старообрядців? Наука та складається, як відомо, з преданія і з писанія церковного. Возь- мім само остатнє. Щож таке знаходимо ми в перших картках біблії, з викладу котрих починається християнска наука, як не звод двох космогонічних митії?, незгідних проміж собою (іеговистичний, Би-шц—-Ij-?—1—4)—і- -елогнетилшнй(тамо» II, 4 і далі), а головно незгідних з точною наукою? Ну, що робитиме напр. д. Сердешний хоч з твердю, котра по вавилонско-жидівекій космографії ділить води верхні од нижніх і т. д.? Далі йде знамените оповідане про втрату Адамом і Евою раю, — оповідане грубе по своїй ідеї про заздрого бога, ідеї, проти ко- троі повстали уже Греки в одній з своіх дійсно святих книг (Проіиетей Есхила), — і джерело науки про ненависть до жінки по всему світу жидівскому, хри- етиянскому і магометанскому, — і т. д. і т. д. У пророків і в новому законі зпайдуться кілька гумапно-альтруістич- |
| первая | назад | ... 49 ... 98 ... 147 ... 196 ... 245 ... | 297 | ... | вперед | посл. |
| МНИБ - http://mnib.malorus.org/ Малорусская Народная Историческая.Библиотечка МНИБ зарегестрирован в следующих каталогах . |
| |||
|
|
| |||
