а, інтелігенція, ? відірвана по містах від с народу, мусіяа признати, що па ма- нар »ду може мати вплив тілько че- з духовенство, що живе близче того роду; а тим самим мусіла свїтска рус- інтелігенція в немалій мірі піти під д духопе-.іству і попустити з первісних оіх лііеі) ільних світских поглядів. Тали чином вийшло, що руска справа ала справою рускоі інтелігенції в залі, світскоі і духовної вчупі, котра від ?го часу, а особливо під часів Володи- іра Барві нского, того клясячного иред- -авитела того союза руского попівства світок >іо рускою інтелігенцією для tac них станових цілів, — веде руску >літику з характером боротьби рускоі нтелігснціі" в загалі за здобуте собі s найліпшого становиска в Галичині, статним і найбільше клясичним подви- >.м еї для тоі ціли була т. зв. нова ера.
Рівночасно з тим організовалем русії інтелігенції в Галичині, родився і ріс ічаток смерти тоі організації. Вічне ве- зне рускоі справи, як справи виключно цноі верстви, ставало помалу неможди- им і смішним. Маси народу, приходячи оть помалу до свідомости під впливом олітичного житя, починають помалу тра- ити охоту бути все помелом рускоі ін- елігенціі та служити тілько для здобу- аня йій ліпшого становиска, і показу- )ть, через Ковбасюків і т. и. мужицких [Ослів, охоту заступати своі власні іитере- и, як то вийшло на верх напр. при справі урегульована сервітутів.
А -тимчасові, коли наші народні мага на-помацки йшли за своїми інтере- ;ами, — політичне житє в иичих евро- шйских державах звернулося з великою іилою на дорогу безпосередноі боротьби яас народу за поліпшене свого економіч- юго і політичного становиска. Рух той іідбився і на Австрії, а далі й на Га- (гицкій Руси. Він викликав у нас у 70-х роках між тодіїїі'іою рускою молодіжю сильний духовий рух, соціалістично-ра- дйкальний. Критика тих радикальних поступовців і, з другого боку," сам хід політичного житя в Австрії змусили старшу руску інтелігенцію до того, що в свої політичні програми, хоть тілько для Фраз і форми, стада приймати і деякі до до- маганя в справі' добробиту народних мас.
Що такі, домаганя в сотнях шумно,,..го- лошених програм Русинів обох старших партій були дійсно тілько Фразами, свідчить найкраще нова ера, де за деяке поліпшене становиска рускоі інтелігенції, світскоі і духовної, рускі політики жертвували і політичні свободи руского народу і єго економічний добробит, і навіть показалися готовими самі поборювати масовий рух народу. (Пригадайте виступи в перших часах иовоі ери, „Прав- . ди' і „Д? іа" іпотів народних віч, не- давну статю „Двла" про конечність монополю рускоі інтелігенції, яко осібного найвищого стану, до ведеия рускоі політики, кадила „Правди"' деспотизмови („батьківскій руці"), свято-юрским езу- ітам і польскій шляхті і т. д. і т. д.) Тут завважаемо, що ми не кладемо нову еру во вину виключно народовцям, бо вона е моральною дитиною дотене- рішноі політичної діяльности обох партій (адже ж звісно, що т. зв. москвофіль- ска партія завше провадила сервілістич- иу політику), а тілько смак „міродайних СФер' рішив, що в куми до тоі дитини запросили передовсім народовців'
А про те все европейский політичний масовий рух ріс і росте в Галичині між рускям народом, і чим раз більше стає ясно, що всяка політична акція самої інтелігенції без народу і протів народу —? не політика; що інтереси рускоі інтелігенції яко стану чинять дуже невидну краплину в морі інтересів усе- го народу; що така політика —? просте жебрацтво безсильних і для поступу народу не маз ніякого значіня. Зрозуміла, се передовсім радикальна частина рускоі. інтелігенції і кинулася завзято будити й організувати маси народу до безпосередноі участи єго в політичнім жи- тю. Згодя стало й богато інтелігентних людей инчих руских партій розуміти се, хоть у перших початках ті люде сально виступали протів того змаганя радикалів. Після перших гучних тостів у честь нової ери, настав помалу в усіх близчих. і дальших участників того ииру Katzenjammer. Усі розумпіщі Русини старших партій стали, помалу домірковуватися, що коли політика ведеся як справа руского народу, для добра того народу, ТО7Ж ніяк єі рэбитя поза плечима того наро-
2 —
|
