| зеркало: германия |
|
| ||||||
| Главная | Новости | Цитаты | Рейтинг | ||
53  |
 |
Годовая подборка Народа за 1893-ый год Львов, 1893 г | |
| 331 стр., 17.40 Мб. | подробнее | подписаться | | ||
| первая | назад | ... 9 ... 18 ... 27 ... 36 ... 45 ... | 56 | ... 101 ... 146 ... 191 ... 236 ... 281 ... | вперед | посл. |
в. селі ній ждати, покидає село, та іде шукати де інде красшоі долі. Може в м і с т і.. Та ба! І тут нема нічого! Куди не глянеш, всюди та сама нужда, всюди таке саме жебрацтво, як в селі... ч Щож се значить? Щож сталося з містами ? Деж то богацтво міїїске і ті великі Фабрики, що тисячами нриймають де інде до себе голодну масу бездомних пролетарів ? Де ж ті міста, де Фабрики ті ? Не в нас, не в нас... II. Сказано вище, сучасна держава, то держава великого промислу і торговлі В ній зросли вони до тих великих розмірів, про які, не то що сто літ тому при йіх зароді, ніхто не міг і снити, але і нині ще у кождпго, хто вже й привик до них. мимоволі мусить викликати правдивий подив. Давна мануфактура, що при що раз більшім зрості нових ринків, не могла вже як слід відповісти завданні евому — заспокоїти що раз більше зростаючого запотребованя, мусіла уступити місце новим чинникам, котрі ліпше в:д неі моглиби вивязаткея з сего завдаья. Чинниками тими, то були — пара і машина. Вони зрево.тіоц'онували продукцію мануфактурну і дали початок великому п р о м и с л о в и. Давна основа середновічноі Февдальноі держави — село, упало, а на его місце в основу новоі держави, держави буржуаз'йної вступало пгсто. Місто стало від тепер надавати, з своєю міл.оновою людностю, головний тон сучас- п й політиці державній, воно то і стало тим центром, в котрім сплелися і збіглися всі нерви сучасної держави. ІІредставителька ix — бур жуазія, огологаявши себе представителькою цілоі нації, вхопила у своі руки керму справ державних а тим стгаин держава і правитель- ство, стали інституцією до веденя єі еуснільно- к.тясових інтересів Завдяки сему, покликала буржуазія в протягу столітного свого панованя такі кольосальні сили продукційні, виказала таку всликанску силу творчу сус:іілыгости лю- цкоі, з якими ніякий з поперсдних віків не може зрівнятись Запанованє над силами природи, машини, застосоване хемиі до промислу і рільництва, пароходство, желізииці. телеграфи, у- тожливлеиє експльоатаціі рільноі цілих краів, регуляція рік, незвичайний розвій наук, штуки, літератури і маси людности немов з під землі виростаючі, отеє тон результат одновікового пп- іюваня буржуазії, отеє ті здобутки, котрим не дорівняють хотьби і всі віки попередні- разом взяті. Та, хоть як, дивлячись з сего боку, світлим і імпонуючим представляєся результат тоі господарки буржуазійноі, то з другої' сторони, що за відражаючий образ нужди бачимо ми у переважної більшости еусиільности цівілізова- ноі! Всі ті світлі здобутки продукції машино- воі, д" сталися в зачасти одній лишень, малій менш сти щасливців, — рншті остались нужда, неволя, здичілість і моральна деградація... Розвій економічний суспільности буржуазійноі, при загально пануючій тепер конкуренціі вільній довів до упадку цілу господарку дрібну — малий варетат ремісничий і дрібну господарку ґрунтову. Предстявителів ix — дрібного ремісника і властителя дрібної власности грунтовоі зіпхнув в ряди непосідаючоі кляси-пролєтаріів, а ередства їх продукційні, роздроблені і розки- нрні по всім-у«одам, сконцентрував по певних центрах і віддав їх у руки чим раз менчого числа капіталістів і властителів великих об- шарів ґрунтових. На місце давного дрібного варетату ремісничого повстала Фабрика, на' місце давного дрібного властителя — капіталіст. Цілий сей процес економічний відбувся з такою желізною конечностю, що всяка бор- ба, яку б не піднято проти него, кінчиться все повнем розбитєм збунтованої к.тяси дрібних властителів. За кождил разом, по кождій бор- бі, окривався новою славою великої нобіди все триюмФуючий капітал, за кождил разом в трй- юмфзльнім поході веде перед собою нову свіжу масу поневолених бунтовщиків — свіжих пролетарів (Далі буде). Ю. Бачинский. ! д. Ол. Кониський в радикалах! В 8. нрі. -Зорі" знаходимо початок праці д. О. Я Кониського „Подорож у рідні села Шевченка", а в нім ось які слова: „Треба нам' намятувати, що між релігією і моральносте), хоч е тожсамість (коли то ше є) але науку етичних правил треба виводити і вкореняти в молоді душі не з того жерела, з якого йде релігія. Основою морального виховапя і мораль- ности повинні бути відносини людей на землі. У релігії своі мотиви, а у моральности опріч того е ще своі, що виходять з людських стосунків"... Прерадикально, а надто для народовця! Що то на те скажуть владики народовці: Пелені і Сембратович? В-ид,.є й відповідає за редакцію М. Павлик. — 3 друкарні М. Білоуса в Коломиї. |
| первая | назад | ... 9 ... 18 ... 27 ... 36 ... 45 ... | 56 | ... 101 ... 146 ... 191 ... 236 ... 281 ... | вперед | посл. |
| МНИБ - http://mnib.malorus.org/ Малорусская Народная Историческая.Библиотечка МНИБ зарегестрирован в следующих каталогах . |
| |||
|
|
| |||
