| зеркало: германия |
|
| ||||||
| Главная | Новости | Цитаты | Рейтинг | ||
53  |
 |
Годовая подборка Народа за 1893-ый год Львов, 1893 г | |
| 331 стр., 17.40 Мб. | подробнее | подписаться | | ||
| первая | назад | ... | 2 | ... 56 ... 110 ... 164 ... 218 ... 272 ... | вперед | посл. |
минувший рік був одним із важніщих у розвою наших національних відносиш, у Галичині. Короткий погляд на нодіі мйнувшого року дасгь нам на се найліпші докази. Розпочався рік 1КУ2 найкращими надіями для обох старших партій. Народовці, заспокоєні деякими концесіями, держали ще високо спій угодовиії прапор - - ісранор новоер- ских утопій... Вони ще ие бачили того, що сей прапор несли тілько нечисленні одиниці: не бачили, що посеред загалу стали пробиватися на верха голоси нгвдоволеня і нервозноінетерплячки, голоси, незаспокоені Фразами про ноль- ?ско-ртеку іділію. Народовцям здавалося, що вже сама гімназія і інколи, написи на урядах і Фонетика без ширших реформ політичних і соціально- економічних вдоволять руский загал і дадуть йім монополь поміж рускими партіями, яко одиноким правдивим речникам і представитеся м рускоі суенільности. За ними в мраці сего утопізму йшли мос- кальоФІли. Устроіли величаве віче у Львові, накричалися доволі на віроломство Романчука і Читанку Барвінского, порушили небо і землю | нротів Фонетики, лизали* руку митрополита гір- | мимо бго виступів нротів вюскальоФІлів і йіх ви- j давництва, щоби тілько зие.кати єго для себе j нротів народовців, — організували і конеоліду- J вали свої сили, ніддобргоючиея навіть опозиційним украіноф'лам, і думали... думали, що все захоплять у свої рукн. Л нині У ? Нині одні і другі безсильні. ? Народовці нерейшли за увесь иинувший рік діл у скалю понижень і розчарованя. В еоймі і раді державній виголошували безконечні . промови в ..mol", жалувалися і молили, молили \ і грозили, на'переміну. А холодна дійність о- : брикала один листок по другім з йіх пишних надій. Не помогли грозьби і понижаючі депутації у намістника, — новоерство мусіло уна- , сти і унало. Народовці мають усе, чого бажали ; і домагалися: і гімназія е і иаииси, і приобіцяних 'j послів виорано і заведено Фонетику. А про те \ вони тепер більше здискредитопані перед иуб- ликпю ніж коли небудь перед тим, більше роз- . биті у внутрі ніж перед славними концесіями.* У москвофільекім таборі не весело, врархіі '; церковної для себе не зиекали. у ннутрі не і сконсолідувалися. Иіх партійна організацій не ; .поширшала, номимо москаяьоФІльского ісонсер- \ вата.;ну. так симпатичного для руских попів 1 і бюрократи. Молоді москальоФІли починають , виступати (і слушно !) нротів своїх (іроводирів. ; ІІонгрсд загалу не всніла моекадьоФільека пар- , тія витворяти такоі сили, перед котрою нрави- тельство муеілоб уступити. Голос йім охрип і від' ир 'тестів нротів Фонетики — і Фонетику ' завели. З народовцями дерлися як собака з '. котом, а скінчили тим, що напрошуються д<» ео- 1 лідаринсти з ними. Та найліпше характеризує йіх хиткість і бездарність те. що в хвилю, ко- ? ля «арод емігрує, коли з боку певних Поляків еиял^ьея удари на рускнн люд і духовенство: ' в хвилю, коли грозять шандарами і винятковими законами, - вони здобулися тілько на' один публичний крок, на протест нротів Фонетики... Так скінчився згинувший рік. А чи думали панове народовці і москвофіли, хто розбив ї розбиває иіх цілу „політичну акцію" У Мабуть не думали. Розбили і. додаймо, розбивають і розбиватимуть йіх ілюзіі — мужики. Нову еру розбила еміграція. Адже ж певні Поляки зробили концесії, яких тілько від них домаганося. а про те „нова ера" скінчилася трагічно. Чому'? Тому, що поміж тими концесіями не було ні одноі-однісіиькоі для мужиків. Тим П »ляхам здавалося, що зацитькавши руску інтелігенцію гімназіями, написами і авансами, вони зацитькають також соціальне питане в Галичині ; вони надіияися, що не ночують більше криків на Фактичний суспільний стан. Бони думали, що тілько інтелігенція вміє нублично говорити, а забули, що і мужик має уста, хоть політично невишколені і німі. Еміграція мужиків у Росію розбила йіх надіі на прах. Соціальне питане вибилося на верха, хоть інтелігенцію руску зацитькано. Тоті Поляки побачили, що платять за дурно, без успіху і — викинули народовців із ев-их великонанеких нередпокоів.... МоскальоФЇлаоі і народовцям здаєея, що національна політика оеновуєся на Фонетиках і єтімологілх ; обі нартіі переконані, що від того настане україно - або москальофільека націо-. нальна самосвідомість, коли мужики будуть писати. ,.і„" або без „ъ':, і в своїй тісній вузко- нартїйній Фангазіі не. бачать, що ему. треба ноперід усего хліба і прав політичних, нрав політичних і хліба... і длятого одні і другі у- надають зо своєю політикою, і мусять упасти. Іще в „безпрограмовоети „народовців", зараз після заінавгурованя „нової ерис, було з нашого боку сказано, що початок угоди ночиває в тім, що нанскі круги хочуть зацитькати соціальне питане, те питане, в котрім і лежить увесь зміст наших, польско-руских відносин Слова наші показуються правдиві, і вг тім оправдало лежить також певність, що тілько наша радикальна політика може назватися справді національною - народною політикою. Дивіться, на кого тепер найбільше нападають польскі часописи і польека п?блична оіїі- нія, тепер коли „нова ера" упала?! На нас, радикалів! На нас, найелабгаих і так малочис- ленних... Dziennik polski, Gr. Narodowa. Przegl?d, K?rjer polski i C/.as одним хором накликують на нас нолііцю і виниткові закони.... Чи се не иовиніїи бути доказом для всіх Русинів партійно незасліилених, що тілько на наших основах вони можуть добитися кращої національної будучноств ? Народ розбив „нову еру", він і розібе всі Фальшиві ніби національні заходи старих партій. Народ доси не освідозілений, а ми . радикали слабі і малочиеленні. Але подіі навча— |
| первая | назад | ... | 2 | ... 56 ... 110 ... 164 ... 218 ... 272 ... | вперед | посл. |
| МНИБ - http://mnib.malorus.org/ Малорусская Народная Историческая.Библиотечка МНИБ зарегестрирован в следующих каталогах . |
| |||
|
|
| |||
