| зеркало: германия |
|
| ||||||
| Главная | Новости | Цитаты | Рейтинг | ||
51    |
 |
Годовая подборка Народа за 1891-ый год Львов,1891 | |
| 350 стр., 13.66 Мб. | подробнее | подписаться | | ||
| первая | назад | ... 46 ... 92 ... 138 ... 184 ... 230 ... | 276 | ... 286 ... 296 ... 306 ... 316 ... 326 ... | вперед | посл. |
— 290 — чить, цілих 122 милі квадр. або мало що не пята часть краю є нездатна до управи. Податок ґрунтовий вимірюють в Данії від висіву тонни твердого зб жя. Під одну тонну такого висіву іде не однаковий обшир грунту. Найліпшого грунту йде під тонну висіву около о-3 гектара, але такого грунту в Даніі мало. Пересічно йде під одну тонну 9*5 гектарів, а в деяких сторонах, де земля найпліхша, навіть около 24 гектарів. Всіх тон рахує уряд податковий в Даніі 382.000, з сего випадає около 7000 тон па грунти міскі, а решта, 375.000 топ на сільскі. Власність ґрунтова в Даніі ділиться між Rдвори" і „хати". Двори є двоякі: більші або папскі і хлопскі. До більших дворів зачислюються всі ті, що ошацовапі що найменше па 12 тон висіву або більше. Хлонскими називаються такі двори, що висівають одну до 12 тон твердого збіжя. Великих дворів числять у Данії 2041; вони ощацовані разом на 57.000 тон. Хлопскнх дворів числиться ок. 73,000, а ошацовані вони разом на 274.000. „Хати" є також двоякі : з землею і без землі. Хати з землею такі, котрих земля виносить менше як одну тонну висіву; таких хат є ок. 152 000, а земля йіх оша- цована на 41.000 топ. Хат без землі є 37.000. З сего видно, що па нанский двір випадає пересічно 28 тон, па хлонский пересічно по 4 тони, иа хату з землею около чверть топи. З поміж 73.000 хлопских дворів є ок. 58.000 власність тих хлопів, що на них сидять. Решта, се двори чиншові, в більшій або меншій мірі залежні від дворів ианских. З них ок. 10.000 є дідичиі; йіх посідачі мають право не тілько передавати йіх у спадку дітям, але також міняти йіх і продавати, тілько що на них тяжить обовязок певноі данини або ро- ботизнини для паиского двора. Прочі чиншові двори (ок. 5000), се очевидно шматки землі, дані панами за вислугу йіх ОФІціялі.стам до смерти або на яких інших ще аїснійших умовах. Так само стоіть діло і з хатами. З них ок. 156.000 (з землею і без землі) є або власність йіх посідачів, або в дідичнім чиншу. Решта, ок. 33.000 були або в аренді (т. є. так, що арендатори живуть в них аж до смерти), або . в наймі (так, що винаймаючому може властитель но певнім часі вимовити хату). Між велшгами дворами в Даніі є 19 графств, 14 бароній, 37 дідицтв і 9 дібр фідєікомісових. Тих 79 дібр, що разом займають 37.500 тон висіву, т. є. майже десяту часть усіх тон цілого краю, є подекуди власність державна. Се дарунки давнійших королів датских поодиноким шляхтичам і йіх родови; вони дані йім до неподільного вжитку, але без права власности, т. є. без права заміни, продала і обдовженя. Крім того є ще в Даніі „ двори по- півскі". В цілій Даніі є 960 параФІй. Окрім параФІй у Копенгазі та інших більших містах мають парохи яко часть своіх ерекцій більші або менші кусні землі з нрпналежними до них будинками ; се й є „двори попівскі", котрих у цілім краю є є 951. Значпа часть тих дворів рівнявся зовсім дворам пане ким: 77 дворів иошвских мають обширу но 12—20 топ, а 116 мають по 10—12 топ, решта має по 6 — 10 тон. Bonn мають разом землі під 7000 тон висіву, т. є. як раз тілько, що 40.740 ,,хат з землею". Коли би відносини економічні в Даніі стояли тілько так, як показують ио- висші цифри, то можна би сказати, що сс доволі старомодній край рільничий. Нема там, здавалось би, ані величезних ля- тЇФундій, ані ,,нролєтаріів прикованих до землі", т. е. хлопів, котрі мають такі малесенькі шматочки землі, що з них зовсім не можуть вижити. Але се тілько так здає ся, на діліж виходить ось що: Вартість усеі землі в Даніі (крім міст) оціновано на ок. 4000 мідгіони крон або по нашому на 2688 міліонів зр. На тій землі тяжить довг гїпотечний, котрий в р. 1885 випосив 1700 міліонів крон (1142-4 міліонів зр.) Від 1866 до 1885 р. довг той змігся о 773 мїліони крон (519.5 міл. зр.) Зріст єго ставався чим раз швидший; в 5 роках 1866—70 довг зріс о 130 міліоиів, т, є. пересічно о 26 міл. річно, в рр.. 1871—75 о 187 міл., т. є. вже пересічпо о 37 міл. річно, в рр. 1876— 80 о 225 міл., т. є. пересічно о 45 міл. річно, а в рр. 1881—85 о 231 міл., т. є. о 46 міл. річно. Зріст сей ііоказуєся на- гляднійше отсим ланцюхом К)0: 142: 173: 177. Коли поміркувати, що власність ґрунтова мусить платити від сего довгу |
| первая | назад | ... 46 ... 92 ... 138 ... 184 ... 230 ... | 276 | ... 286 ... 296 ... 306 ... 316 ... 326 ... | вперед | посл. |
| МНИБ - http://mnib.malorus.org/ Малорусская Народная Историческая.Библиотечка МНИБ зарегестрирован в следующих каталогах . |
| |||
|
|
| |||
