| зеркало: германия |
|
| ||||||
| Главная | Новости | Цитаты | Рейтинг | ||
51    |
 |
Годовая подборка Народа за 1891-ый год Львов,1891 | |
| 350 стр., 13.66 Мб. | подробнее | подписаться | | ||
| первая | назад | ... 27 ... 54 ... 81 ... 108 ... 135 ... | 166 | ... 194 ... 222 ... 250 ... 278 ... 306 ... | вперед | посл. |
- 180 минають... Давнійше йів Іван Бідний голий борщ, о Кабанович шницлі, а пан Здирніцкий марципани... і се й називалося, що Іван Бідний йість борщ, о. Кабанович шницлі, а п. Здирніцкий марципани. Ні тропіки менше, ні трошки більше ! А тепер не так. Тепер се називався „справи економічні!" І то ще, щоби лиш так називали, а то вчінилися тай раз-у-раз гримають „вам байдуже про жолудки мужицкі, про справи економічні". А народ собі, — ну, ми мусіли йім хоч про око попустити та не богато, щоби боже борони „наша хата" не завалилася під „кольосом дивовижним", тай щоби „незагасила- ся" „ватра народна". Вийшлаж така хата мі- зерненька як була, лиш до неі причепили з ве- личезноі камениці балькон, а звісно, балькон при мужицкій хаті якось не конче пасує. Та се байка. Але не думайте, що на самих соціалістах скінчилося. Де тобі, ще й клєрікали вчіпилися до нас. „А ви — кажуть нам ?— не хочете подати в статутах книжки духовного змісту". Алеж, бійтеся бога, щож ви хочете еще! „Mein Liebchen, ?а^ willst du noch mehr". Священники у нас верховодять, священники одинокі робітники в „Просвіті", в читальнях, в роботі народній народовскій І длятого. . . длятого ... не треба додавати книжок духовного змісту, бо зараз тоті з лівого боку кричатимуть „а ви сякі такі, ви клерикали"! Отже не треба додавати сего в статуті, але будьте певні, що „духовного" у нас буде богато ! І так якось ми зацитькали на тепер тих відступників. Vivat народовство ! Все буде добре. Нарід економічно подвигався, чи там нодвигнеся. і „житей святыхъ" хоч без реклями буде мав цілу купу... Ну, такі вже бачите, часи пішли тай годі. ій — ій. (Дуже перепрошуємо ш. автора, що ста- тю єго, написану ще в квітні, містимо аж тенер. Ми зважилися єі відложити через те, що вона не зараз стратить на вартости. Тоді ж була написана й наша увага про народовску цензуру. Ред.) Десятилігпє царюваня АленсандраІП. II. Поправляюсь родименькій Д?йствую, невнорушко, Отдаю юстицію Подъ надзоръ въ полицію, Обырваю армію Завожу жандармію .. ?— На кого же, матушка, На кого, Оедорушка, Рать теб? татарская Силища жандармская У — На себя, родименькій, На себя, невпорушко, Что бы я приникнула, Что бы я не пикнула. Что бы не было жалобно Что бъ „ура" кричала бы... Ал. Толстой. Тенер коротко переглянемо, що зроблено в других кругах за сі 10 років. Почнемо з печате, на котру найперше виявило свій вплив нове панованє. Зараз же р. 1881 зроблено чимало „предостереженій" (Голосу, Русскому Ку- рьеру, Новой Газег? й іншим). Року 1882 видано „новыя правила о печати", до котрих тепер що року додаються „ прибавленій" ?— про що писати не можно, або я к треба писати, а далі і заборонено чимало ліберальних видань Земство, Отечественныя Записки, Заря, Голосъ і інші). Таким робом, замість сподіва ного полекшаня після організаціі 1880 р. ко- місіі, котра мала передивитися закони про печать, тепер ми дістали на шию тяжкий лан цюг, котрий — зараз здушує кожного, хто сміє сказати щось такого, що не подобався уряду. До того ж редактори відповідають не тілько за „неблагонам?ренное направленіе", а навіть за те, іцо обминають патріотичні теми, не говорять про справи, котрі йіх не цікавлять. Се Факт. Народну освіту, від міністерства освіти й земства, віддано духовенству. Після урядових даних 1881 р. було в Росіі народних шкіл: міністерских 25,000, церковно-приходских 4521; 1891 р. міністерских 21,329, церковно-приходских 15,471; разом 1881 року 29,521, 1891 р. 37,800 народних шкіл Значить, шкіл народних за 10 літ побільшало на 8,279. Але наука та вчителі стали ще менш відповідаючими реальним потребам житя народного. У нас же, на Украйіні школа служить тілько „обрус?нію" разом з ширенєм клерикалізму та царізму. В середній школі (гімназіях) після циркулярів 1883 р та звісного циркуляра 1887 р. наказано перш усього доглядати за „благона- дежностью" та „благонравіемъ" гімназістів, що б вони не читали ніяких інших книжок крім тих, що знаходяться в гімназіяльних бібліотеках, з котрих виключено більшість творів Тур- генева, Гончарова, X Толстого й інших, всі Достоевского, Б?линского (критика), Костомарова (історичні й белетристичні) та навіть Ос- тровского. Міністерский ревізор Георгієвский, казав у полтавських гімназіях (Лубенсвій, Ро- менскій) вичеркнути з каталогів навіть повісті М. Гоголя. Не кажемо вже про те, що заборонено мати не тілько в гімназіяльних, а навіть по приватних бібліетеках книжки писані по украйінеки. Після циркуляру 18 юля 1887 р. директори гімназій мають право приймати тілько дітей богатих та переважно дворян. Історію й літературу наказано учителям викладати тілько по книжці. Новий університетский устав 1. августа 1884 р. скасував зостанню мізерну студенстку корпоративність і студентів віддано під догляд інспекції; віднято від універ- ситетскоі корпорації автономію (замість вибі- рати — ректора, деканів, професорів назначає |
| первая | назад | ... 27 ... 54 ... 81 ... 108 ... 135 ... | 166 | ... 194 ... 222 ... 250 ... 278 ... 306 ... | вперед | посл. |
| МНИБ - http://mnib.malorus.org/ Малорусская Народная Историческая.Библиотечка МНИБ зарегестрирован в следующих каталогах . |
| |||
|
|
| |||
